Ольга Кіс

Історія кожного народу наче дорогоцінним камінням позначена особистостями, що своїм чином та жертовністю стали для нього неперебутнім скарбом. Постать о. Маркіяна Шашкевича – Будителя Галичини, славного сина свого народу, стоїть поруч з українським генієм Тарасом Шевченком. Гірка плата о. Маркіяна за обстоювання права свого підневільного народу говорити та творити рідною мовою у всуціль спольщеному середовищі – найбідніші парафії, злиденне виживання, смерть від туберкульозу у 31 рік, захоронення в чужому гробівці і загроза вічного забуття. Та його апостольське післанництво справедливо стало незабутнім. Через 50 років, 7 жовтня 1893 року, його прах урочисто перенесли із занедбаного цвинтаря села Новосілки, де був похоронений, на Личаківське кладовище у Львові. Тодішня газета «Діло» писала: «Тож і кождий з нас поспішить, щоби нову Єго могилу зросити слезами вдячности і на тій могилї ободритись до дальшого труду для народу, для котрого Маркіян жив і співав…».

Продовжувати читання “В листопадовій  оселі Маркіяна Шашкевича “

Мирослав Лазарук

Невзабарі вийде у світ друге число «Буковинського журналу» за 2022 рік, до речі, один з найчисельніших випусків часопису за останні кілька років. Наступний – стане ювілейним, 125-им! А поки що триває війна не лише на фронті, а й на сторінках журналу.

Продовжувати читання “У «Буковинському журналі» – листування Тараса Мельничука з Іваном Дзюбою та багато іншого”

Василь Глинчак

Мистецтво брехні таке ж старе, як і сама Росія.
І Кюстін, і Мішле відзначили це мистецтво, як її основну рису…

Ален Безансон. «Свята Русь»

 

Вельмишановний Пане Президенте Макрон!

Сталося так, що я ніколи не був у Парижі, і тому для мене найкращим з паризьких мостів завжди був той, про який я знав з поезії геніального Аполлінера, частково слов’янина за походженням: “Попід міст Мірабо тихо Сена тече”…

Продовжувати читання “Noblesse oblige. Шляхетність зобов’язує. Відкритий лист Президентові Франції Панові Емманюелю Макрону”

(Київ: Смолоскип, 2016)

29 березня у львівській книгарні “Є”, що на проспекті Свободи 7, відбулася перша львівська презентація книжки про Остапа Луцького – видатну, а проте мало знану постать, у якій поєдналися літературний та організаторський таланти. Ввійшовши в літературу у чуттєву епоху fin de siècle, зазнавши лихоліть Першої світової війни та поразки у лавах української армії, Остап Луцький у прагматичному міжвоєнні зреалізував себе як політик і провідний діяч кооперативного руху. В ході презентації за участі упорядників видання Данила Ільницького, Петра Ляшкевича, Надії Мориквас, дослідниці Олександри Салій (авторки однієї зі статей) та слухачів – серед яких чимало знаних львівських літературознавців – було озвучено багато цікавих сторінок біографії Луцького, а також розказано про те, як тривала робота над книжкою.

Пропонуємо Вашій увазі аудіозапис презентації.

Продовжувати читання “Львівська презентація книжки “Муза і чин Остапа Луцького””

Роксолана Жаркова

І ви пишете собі щось вже кілька років чи кільканадцять. І ховаєте чемно в усі шухляди, що є в домі. Поряд з білизною, ґудзиками, стареньким дріб’язком: косметикою, листівками, обгортками з цукерок, фотографіями себе-маленької і… Хоча це вже моветон. Тепер все інакше: на вашому робочому столі (моніторно-комп’ютерному, звісно) ніде яблуку впасти – (читай: новий документ створити…) – стільки всіляких Word-івських заміток – з недописаними віршиками, початком минулотижневого роману (а часу ж бракує дороманізувати!), начерком новелки, що не дає спати ночами, замітками рецензії на якийсь новоперекладений українською світовий бестселер, який прочитався ще влітку на одному диханні… Продовжувати читання “МУЗА СИДИТЬ У БУНКЕРІ Західноукраїнська регіональна нарада молодих авторів відбулася в Тернополі”

Оглядач

Марія Габлевич. Світло Шекспірового храму: Статті. Переклади. – Дрогобич: КОЛО, 2016.

Марія Габлевич, відома шекспірознавиця і перекладачка, презентувала книгу аналітичних текстів – як власних, так перекладених нею з англійської, 26 березня в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Продовжувати читання “СВІТЛО ШЕКСПІРОВОГО ХРАМУ”

Віктор Палинський
Член Правління та секретар Львівської організації НСП України

Без зайвого пафосу скажу, що інтелектуально-мистецький Львів здригнувся та затамував подих у печалі й скорботі: несподівано пішов у зáсвіти Роман Лубківський. Воістину, втрата непоправна, боляща. Ще не осмислена.

З цим великим чоловіком відійшла ціла епоха, суперечлива, одначе невід’ємна від сучасного життя українського народу, нашого суспільства, світової українськості. Продовжувати читання “Прощання з Романом Лубківським. Печальне та рефлексійне”