Надія Мориквас

Щоби поговорити про Богдана,  а така потреба виникла в мене у зв’язку із співпереживанням його ювілею, що  співпав цьогоріч  із моїм, – треба було спершу походити з ним  Камінкою. Так він любовно, на старий лад, називає Кам’янку-Бузьку над Бугом, яка вироcла на тих каменюках, що їх останній льодовик докотив аж до Львова… Бо тільки в  рідному місті чоловік може відкритися цілком несподівано – наприклад, виставкою своїх живописних робіт! Чи ж багато людей знає, що Богдан Смоляк, поет, прозаїк, есеїст, літературознавець – ще й  художник? 

Продовжувати читання “Поговорити про Богдана…”

Розмовляла Надія Мориквас

Задля промоції української книжки та підтримки наших збройних сил – така двоєдина мета проекту волонтерської ініціативи «Львівський Лицар» під красномовною назвою «Читаючи – воюєш». #читаючивоюєш

Продовжувати читання “Ольга Садов’як-Якубів: Будь-яке зернятко передбачає плід”

Мирослав Лазарук

Невзабарі вийде у світ друге число «Буковинського журналу» за 2022 рік, до речі, один з найчисельніших випусків часопису за останні кілька років. Наступний – стане ювілейним, 125-им! А поки що триває війна не лише на фронті, а й на сторінках журналу.

Продовжувати читання “У «Буковинському журналі» – листування Тараса Мельничука з Іваном Дзюбою та багато іншого”

Як прочитують / досліджують  тексти сучасної зарубіжної літератури студенти-першокурсники (тепер уже – другокурсники) УКУ? Перед тим відсилаємо вас до попередньої публікації, де було представлено їх аналітичне бачення відомих творів сучасних українських письменників. Вибрані літературно-критичні есеї засвідчують зокрема, як по-різному можна прочитати один і той же твір,  керуючись власними читацькими чи «начитаними» критеріями та симпатіями. 

Продовжувати читання “Acta studiosa 3: Ангеліна Ушкова, Богдана Якобчук, Елла Плахотна, Остап Лялюк”

Юрко Волощак

Продовження неймовірних дитячих вражень, які занотував цілком дорослий і зрілий письменник Юрко Волощак.

Продовжувати читання “Левова брама”

“РІЧ” продовжує публікувати літературно-критичні есеї студентів-першокурсників Гуманітарного факультету Українського католицького університету. Як зазначив у передмові до першої публікації Данило Ільницький, репертуар тем і проблем, що порушені в них — різний. Передусім це те, що актуальне і відоме в просторі сучасної української літератури.  З іншого боку, це те, що в несподіваний спосіб привернуло увагу студентів-авторів, які оце щойно вступили на шлях глибшого думання про літературу та серйозного аналізу її.

Продовжувати читання “Acta studiosa 2: Артем Пушенко, Анастасія Фабіровська, Богдана Якобчук”

“РІЧ” пропонує своїм читачам доволі неординарну, але симптоматичну публікацію літературно-критичних есеїв студентів-першокурсників Гуманітарного факультету Українського католицького університету. Голос тих, хто, може, ще не обріс дослідами і досвідами, але має свіже читацьке відчуття та евристичний дух…

Продовжувати читання “Acta studiosa 1: Уляна Бутрімова, Анна Вознюк, Софія Довгопола”

Надія Мориквас

З тих пір, як з нашого серця – як завжди в пору національно-визвольних змагань – зринула пісня «Червона калина» – відродилася й увага до її автора – поета-модерніста Степана Чарнецького. Тут відразу напрошується питання: як став поет – молодомузівець, автор популярних пісень, не менш відомий своїми «новелями –фейлетонами» і театральними рецензіями, шанований в колі богемістів за вміння сказати й випити, – як він став виразником народних сподівань? А до того ж чи передусім – творцем пронизливої воєнної лірики.

Продовжувати читання “Степан Чарнецький: «Се право говорити дасть їм саме пережита війна»”

На Квітну неділю люди виходять з храмів з оливковими гілочками в руках… На подвір’ї Церкви Богоматері Трсатської,  однієї з найдавніших християнських святинь у Хорватії, їх зустрічають пам’ятники найбільшим миротворцям недавнього минулого – папі Іванові Павлу ІІ і Матері Терезі. На людських устах ще бринять молитви  за мир, за Україну. Чи Бог розрізняє у цих молитвах й українські голоси?..

Продовжувати читання “Ольга Камінська: У хорватських храмах моляться за Україну”

Іван Луцький

Останнього довоєнного місяця у видавництві «Галицька видавнича спілка» вийшло цікаве видання, яке складно віднести до якогось конкретного літературного жанру. Це підготована дітьми, Галиною та Іваном Сварником (сином) книга «Сміх і сльози Івана Сварника». Присвячена 100-літньому ювілеєві відомого гумориста Івана Сварника (1921–1989), вона складається з кількох, точніше з багатьох частин. Перша з них – біографічна.

Продовжувати читання “Сміх і сльози Івана Сварника (1921–1989)”

Ще наприкінці минулого століття,в 90-х роках, Яцек Дукай писав про ту велику ціну, яку доведеться платити відчайдушним борцям за свободу у східній частині Європи в неминучому кривавому зіткненні з московським загарбником — зажерливою країною-Молохом. Хто ми і чому повинні захищати свою ідентичність? Що робити, аби не дати ворогові вкрасти нашу душу, і як залишатися людиною на війні? На ці запитання дають відповіді твори Яцека Дукая — непересічного сучасного польського письменника, що працює в жанрі наукової фантастики та альтернативної історії.

Продовжувати читання “Андрій Павлишин: про творчість Яцека Дукая, ціну свободи і вибір вільної людини”

Назар Ващишин

Надто часто у нас великі події проходять непоміченими, наче прокрадаючись на «лапках голуба». Здається, і зараз сталося саме так: до українського читача прийшов Катулл у цілій його різноманітності і повноті (Ґай Валерій Катулл. Повне зібрання творів: Байдики, Поеми, Елегії та Епіграми / упорядкування, переклад з латини, передмова й коментарі Тараса Лучука; ілюстрації Ольги Шингур. Львів : Видавництво «Астролябія», 2021), але скільки з нас знає про це? Та й скільки з нас звертається до творчості цього величного римського поета у своєму житті? Втім, як почасти виглядає, така доля судилася поетові і за його життя.

Продовжувати читання “Тиха поява українського Катулла”

Ольга Ярешко

Захотілося у ці дні розповісти про роман-дистопію «Небеса» фінської авторки Пії Лейно, що вийшов друком у 2021 році у видавництві «Астролябія» (у перекладі Назара Довжка та Ольги Ярешко). Найперше, що роман вартісний, і свідчення того – Літературна премія Європейського Союзу, яку він здобув 2019 року. Крім того, роман цей, серед іншого, і про наслідки тоталітарного режиму. Але в цікавій художній подачі.

Продовжувати читання “«Небеса» сучасної фінської літератури, або Про те, як не втратити найкращі надбання людської цивілізації”

Надія Мориквас

У чому секрет привабливості нової книги Миколи Ільницького? Яка стає не менш популярною, ніж його «Драма без катарсису», як ознакував учений ХХ століття і якою зачитувалося моє покоління? Мабуть, у тому, що прилучає нас  до пошуків відповідей на виклики, які стали перед людиною ХХІ віку.

Продовжувати читання “Живий голос ученої мови”

Надія Мориквас

Тяжкій спокусі-випробі був підданий герой роману «Духовидець» Фрідріха Шіллера — єдиного прозового твору класика світової літератури, що вперше вийшов українською мовою в перекладі Тараса Лучука (Фрідріх Шіллер. Духовидець: Із записок графа фон О**: Видавництво «Астролябія», 2021). Уже цей факт спонукає нас замислитися над тим, що спонукало драматурга, поета й філософа звернутися до прози. Чи не потреба чіткіше висловити свою увагу до людини чи радше — до несподіваних проявів її індивідуальності?..

Продовжувати читання “Спокуса марновірця, або Із історії зла”

Юрко Волощак

Отож Юрко Волощак неквапом пише свою львівську історію чи  радше – автобіографічну повість у новелах, почавши її з дитячих спогадів. Публікуючи сторінки цієї колоритної оповіді,  «Річ» разом з вами чекає на її приголомшливе завершення.

Продовжувати читання “Левова брама”