Пошук

РІЧ

тексти і візії

Позначка

Марія Габлевич

Українська дослідниця Шекспіра, перекладач, редактор.

ЗАПАХ ТРОЯНДИ

ПРЕКРАСНО
придумана Трагедія
Ромео і Джульєтти,

Як її часто (з гучними оплесками)
привселюдно грали Слуги
високоповажаного лорда Гансдона.

Лондон.
Надрукував Джон Дантер.
1597


Наскільки красивішою є гожа
Краса у правди дорогому строї!
Тому миліша нам премила Рожа,
Що повниться духмяністю пянкою.
                        
Так з тебе, люба юносте красива,
Відстоюється віршем дух правдивий.

Сонет 54 (Пер. Наталі Бутук)

Джульєтта:

Та що ім’я? Назви хоч як троянду,
Не зміниться в ній аромат солодкий!
Так і Ромео вища досконалість
Зостанеться при ньому й безіменнім.

RJ 2.2 [Q1 837-40] (Пер. Ірини Стешенко)

Продовжувати читання “ЗАПАХ ТРОЯНДИ”

МАРІЯ ГАБЛЕВИЧ: «МОВА – ЯК ПОВІТРЯ: ЛЮДИНУ НЕ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ОКРЕМО ВІД НЕЇ»*

*Це давніше інтерв’ю, досі актуальне. Присвячується 25-річчю нашої Незалежності.

– Пані Маріє, які перспективи української мови в “глобалізованому” світі? Можливо, правильніше поставити питання, чи є такі перспективи?

– Справді, доля української мови – болюче питання для нас, українців, бо воно пов’язане з самим існуванням українства. Особливо зараз, в пору економічної глобалізації, коли фунт стерлінгів, євро і долар виходять на одну і ту ж вартість, тобто на планеті буде одна спільна грошова одиниця, спільна економіка, а далі ринок розширювати вже нікуди. Продовжувати читання “МАРІЯ ГАБЛЕВИЧ: «МОВА – ЯК ПОВІТРЯ: ЛЮДИНУ НЕ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ОКРЕМО ВІД НЕЇ»*”

ФУНТ М’ЯСА (До історії перекладу Шекспірового “Венецького купця”)

Марія Габлевич

На взористому полотні Франкової уяви тканому впродовж життя, років із двадцять вилася нитка Шекспірової драми The Merchant of Venice (далі – “ВК”), лиш де-не-де вилонюючись на поверхню у зафіксованих на папері згадках, аж поки не розгорнулася в окремий узір – рукопис перекладу цієї драми і передмови до нього, датований липнем-серпнем 1912 року. Текст передмови (чи, радше, наукової джерелознавчої статті) не скінчений, переклад так і не побачив ні сцени, ні друку, а коли таки вийшов у світ (1956)1, то так і не ввійшов до скарбниці української літератури. Сьогодні до нього звертаються дуже поодинокі дослідники.2 Продовжувати читання “ФУНТ М’ЯСА (До історії перекладу Шекспірового “Венецького купця”)”

Блог на WordPress.com .

Up ↑