Євгенія Сохацька

Цікавим звітом діяльності вишів у новітній час є видання наукових збірників. Вони зазвичай є плодом діяльності створених там наукових центрів, експериментальних лабораторій. Вагомими здобутками у цьому плані є видання Центру шевченкознавчих досліджень у Черкаському національному університеті (кер.–проф. В.Т.Поліщук), Центру огієнкознавства в Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (кер.–проф. Є.І.Сохацька), Науково-дослідного інституту імені Лесі України у Східноєвропейському університеті (колишньому Волинському університеті імені Лесі Українки) та ін.

Такі видання є свідченням пульсації наукової думки, нерегламентованої циркулярами зверху та позбавленої зайвої цензури.

До числа нових паростків вільної науки можна віднести випуск збірника «Польсько-українські студії» (Варшава, 2014р.), підготовлений Експериментальною

Літературознавчою Лабораторією, яка функціонує на факультеті прикладної лінгвістики Варшавського університету з 2013р. Збірник вийшов за редакцією доктора філологічних наук, проф. п.Валентини Соболь.

Основні автори збірника – відомі вчені Польщі та України: Стефан Козак, Тереса Хинчевська-Геннель, Валентина Соболь, Данута Сосновська, Раїса Мовчан, Микола Сулима, Микола Жулинський.

Характерною прикметою збірника є вдала актуалізація наукового матеріалу. Наскрізним його стержнем є пошанування Тараса Шевченка, зокрема 200-літнього ювілею. У першому розділі збірника «До 200-ліття Тараса Шевченка» вміщені статті, присвячені малознаним аспектам творчості Тараса Шевченка (автори Стефан Козак, Микола Жулинський, Валентина Соболь, Лариса Вахніна і Леся Мушкетик).

Наступний розділ «Ювілей наукового товариства імені Тараса Шевченка» містить статті Леоніда Рудницького, пана Гелея і Володимира Білецького, які висвітлюють діяльність Наукового Товариства імені Тараса Шевченка. Ця науково інституція, праобраз першої Академії наук України, у 2013-му році відзначила 140-річчя діяльності.

Наступний розділ «Ad fontes» («До джерел») подає матеріал, ті джерела, з яких, так би мовити, виріс Тарас Шевченко. Йдеться про «Історію русів», козацькі літописи XVII-XVIII століть та інші давньоукраїнські пам’ятки.

Заслуговує похвали такий аспект, як пошанування своїх попередників, відомих медієвістів. Глибоко змістовними є статті Миколи Сулими про Олексу Мишанича (с.197-203) і Раїси Мовчан про Валерія Шевчука (с.215-225).

Завершує збірник традиційна для наукових випусків рубрика «Звіти. Рецензії». Любов Владиченко рецензує працю Стефана Козака «Шевченкознавчі та порівняльні студії. Статті. Розвідки. Лекції» (К.,2012р.). Валентина Соболь подає інформацію про п’ятнадцятий Міжнародний з’їзд Славістів, який проходив у столиці Білорусі місті Мінськ упродовж 20-27 серпня 2013р. (с.254-257).

Збірник вийшов ошатним, добре структурованим, гарним офсетним друком.
Бажано, щоб до статей подавалися фото авторів, це сприяло б тіснішій комунікації науковців. У списку «Наші автори» відсутні відомості про місце проживання авторів, їх робочі адреси.

Безперечно, що збірник став помітним явищем в науковому інформаційному просторі.

Бажаємо, щоб науковий і головний редактор Валентина Соболь розширила коло автури, звернула увагу на інші регіони України і Польщі, а не лише на Варшаву і Київ.

Впевнені, що такого типу видання збагачують нашу наукову практику, сприяють консолідації слов’янського світу.

Advertisements