Оглядач

Shakespeare’s Sonnets. Шекспірові сонети. Переклад з англійської Наталії Бутук. Редактор Марія Габлевич. – Дрогобич: Коло, 2011.

Визначною, хоч і не вельми помітною подією 2011-го «книжкового» року стала поява нової книжки «Шекспірових сонетів» у перекладі Наталі Бутук під редакцією Марії Габлевич.

Марія Габлевич редагувала англійський оригінал 1609 року. Своє розуміння оригіналу вона базувала на своїх понад двадцятирічних дослідженнях творчості Шекспіра, його сучасників і природної філософії Любови, як її розуміли в добу Ренесансу і раніше.
Видання ілюстроване репродукціями графіки та живопису цієї доби.

Книжка вийшла друком у дрогобицькому видавництві «Коло». Видання підготували самі авторки.

Щоби відчути аромат цієї поезії, варто прочитати бодай один сонет. Пропонуємо 76-й!

76

ЧОМ новизною вірш мій не багатий?

Чом зміни, варіації не видні?
Чом в ногу з часом не спішу вживати
Чудні сполуки, методи новітні?
Чому пишу я про одне й те саме,
Фантазію тримаю в знанім строї,
Так що ім’я моє кричить словами,
Котрі дороги держаться старої?
Бо я завжди про вас пишу, любове,
Ви і любов – єдина тема вірша,
Старі слова лиш одягну наново,
Проказуючи сказане раніше;
Один світ Сонця рано і під вечір,
Так і любов рече ті самі речі.

76

WHY is my verse so barren of new pride?

So far from variation or quick change?
Why with the time do I not glance aside
To new-found methods, and to compounds strange?
Why write I still all one, ever the same,
And keep invention in a noted weed,
That every word doth almost sell my name,
Showing their birth, and where they did proceed?
O know, sweet love, I always write of you,
And you and love are still my argument;
So all my best is dressing old words new,
Spending again what is already spent:
For as the Sun is daily new and old,
So is my love still telling what is told.

Advertisements