Ігноруючи популярність і наклади, Василь Шкурган здебільшого пише гуцульським мовним діалектом. Це письмо з архаїчною метафорикою поглиблює поетичне сприйняття істини, яка відгукується в нашій пам’яті, дарма що вдаємося до словничків, що супроводжують твори Шкургана. Такий вибір поета — його давня і постійна лінія фронту у боротьбі зі зросійщенням. Він переймається долею гуцульського діалекту, галицької говірки, котрі « за кращих обставин при виборі на літературну мову, могли стати її складовою. Скільки видно білого світу з нашого, гуцульського, закутку? Ніби чимраз більше… В той же час світові видно Гуцульщину чимраз менше (я про мову яко головну етнічну складову), або й достатньо (я … Продовжувати читання Василь Шкурган: Шо си робит в раю?