Тиха поява українського Катулла

Назар Ващишин

Надто часто у нас великі події проходять непоміченими, наче прокрадаючись на «лапках голуба». Здається, і зараз сталося саме так: до українського читача прийшов Катулл у цілій його різноманітності і повноті (Ґай Валерій Катулл. Повне зібрання творів: Байдики, Поеми, Елегії та Епіграми / упорядкування, переклад з латини, передмова й коментарі Тараса Лучука; ілюстрації Ольги Шингур. Львів : Видавництво «Астролябія», 2021), але скільки з нас знає про це? Та й скільки з нас звертається до творчості цього величного римського поета у своєму житті? Втім, як почасти виглядає, така доля судилася поетові і за його життя.

Продовжувати читання “Тиха поява українського Катулла”

«Небеса» сучасної фінської літератури, або Про те, як не втратити найкращі надбання людської цивілізації

Ольга Ярешко

Захотілося у ці дні розповісти про роман-дистопію «Небеса» фінської авторки Пії Лейно, що вийшов друком у 2021 році у видавництві «Астролябія» (у перекладі Назара Довжка та Ольги Ярешко). Найперше, що роман вартісний, і свідчення того – Літературна премія Європейського Союзу, яку він здобув 2019 року. Крім того, роман цей, серед іншого, і про наслідки тоталітарного режиму. Але в цікавій художній подачі.

Продовжувати читання “«Небеса» сучасної фінської літератури, або Про те, як не втратити найкращі надбання людської цивілізації”

Любить – не любить

Надія Мориквас

Чому любов трагічна? Відповіді на це питання шукає панна д’Альбрехт – головна героїня роману «Любов сама» сучасної французької письменниці Лоранс Плазне (переклала з французької Ярина Тарасюк, видавництво «Астролябія», 2021).Це перший роман письменниці і перший її твір, що вийшов українською мовою.

Продовжувати читання “Любить – не любить”

Живий голос ученої мови

Надія Мориквас

У чому секрет привабливості нової книги Миколи Ільницького? Яка стає не менш популярною, ніж його «Драма без катарсису», як ознакував учений ХХ століття і якою зачитувалося моє покоління? Мабуть, у тому, що прилучає нас  до пошуків відповідей на виклики, які стали перед людиною ХХІ віку.

Продовжувати читання “Живий голос ученої мови”

Спокуса марновірця, або Із історії зла

Надія Мориквас

Тяжкій спокусі-випробі був підданий герой роману «Духовидець» Фрідріха Шіллера — єдиного прозового твору класика світової літератури, що вперше вийшов українською мовою в перекладі Тараса Лучука (Фрідріх Шіллер. Духовидець: Із записок графа фон О**: Видавництво «Астролябія», 2021). Уже цей факт спонукає нас замислитися над тим, що спонукало драматурга, поета й філософа звернутися до прози. Чи не потреба чіткіше висловити свою увагу до людини чи радше — до несподіваних проявів її індивідуальності?..

Продовжувати читання “Спокуса марновірця, або Із історії зла”

Шлях до любові – як випроба…

Віра Дітчук

«Бо що починається з крові?!»

Роман Надії Ковалик «Люба для любові…» (Львів: «Простір-М», 2021) виданий рівно через тридцять років після того, як  1991 року, здавалося б, могутній і непохитний Радянський Союз тріснув, як мильна булька. Час покаже, який резонанс буде від цієї книги, однак вже сьогодні можу стверджувати: книга читається легко, на одному подиху.

Продовжувати читання “Шлях до любові – як випроба…”

На часі та поза часом

Віра Олеш

Одразу два львівських видавництва – «Джезва» та «Апріорі» спричинилися до виходу в світ книжки Оксани Лозової «Час не минає», куди увійшли вибрані твори, переважно зі збірок «Просто неба» (1994), «Політ у літо» (2002), «Очі дерев» (2009), «Хто Україна твоя?» (2013), а також найновіші поезії.

Продовжувати читання “На часі та поза часом”

Від Шевченка до Неборака

Ярослав Поліщук

Ільницький М. М. Читаючи, перечитуючи…
Літературознавчі статті, портрети, роздуми.
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2019. 320 с.

Продовжувати читання “Від Шевченка до Неборака”

Роман Пастух: Дрогобич на тлі епох

Надія Мориквас

Феномен письменника й дослідника-краєзнавця Романа Пастуха не перестає дивувати. Його нова книга «Дрогобич і дрогобичани» (Дрогобич, Посвіт, 2021. – 756 с.) –  це вивершена історія в іменах і назвах (чи радше – в іменах і місцинах) Дрогобича, книга-розвідка, книга-епопея – навряд чи ще хтось створив щось подібне в Україні. Свого часу ми насичували свою дослідницьку спрагу його   книжкою «Вулицями старого Дрогобича», про яку писали як про новаторську в українському краєзнавстві. І власне та книжка, яка  давно вже стала раритетом,  лягла в основу нинішньої. Відтоді минуло 30 років.

Продовжувати читання “Роман Пастух: Дрогобич на тлі епох”

Час не минає … для любові

Ілько Колодій

До нової книжки львівської поетеси Оксани Лозової  «Час не минає» («Джезва», «Апріорі», 2021) увійшли твори різних років. За словами самої авторки, нові, недавно написані, займають лише третину збірника. Решта – вибране. Тобто, найкраще з написаного впродовж поетичного шляху. Продовжувати читання Час не минає … для любові

Біла книга Юрія Коваля

Оксана Нахлік

Отож поговоримо – про рідкісний дар/чар/настрій, яким оповитий «Цей лагідний-лагідний світ». Адже, як відомо, «Немає таємниці творчості, а є таємниця любові» (Григір Тютюнник). Продовжувати читання Біла книга Юрія Коваля

Вільям Батлер Єйтс в обороні (не) щезаючої краси

Надія Мориквас

Вперше українською мовою вийшла збірка малої прози видатного ірландця: Вільям Батлер Єйтс. Таємна троянда / пер. з англ. Олена О’Лір; проілюстр. Олег Кіналь. Львів: Видавництво «Астролябія», 2020, 256 с.

Продовжувати читання “Вільям Батлер Єйтс в обороні (не) щезаючої краси”

Придибенції від Юрія Николишина

Віктор Палинський

  1. …А звідки?

… Він, зазвичай, не розчаровує тих читачів, що очікують добротно виписаного стилю та зненацьких текстів: особистісно-безхитрісних, але несподіваних і новітніх, що можуть заскочити навіть справжнього гурмана від літератури. Не вагаючись, пропонує своє. Продовжувати читання “Придибенції від Юрія Николишина”

Олесь Дяк: «…вірші ці про тисячу моїх життів»

Віктор Палинський

I.  Так мені розпочалося (самовільно)

Олесь Дяк. Його поетична мініатюра завше виходить виданням у добре оформленій заламінованій палітурці вишуканого формату (я його називаю „буклетним”). Сімнадцять книг. Мабуть, цю видавничу серію (хоч він сам її так і не визначає) можна досконало припасувати на полиці і вона доконче буде милувати око. Естетика. Продовжувати читання “Олесь Дяк: «…вірші ці про тисячу моїх життів»”

Інтерпретації в інтер’єрі та екстер’єрі (імпресійно-літературне)

Віктор Палинський

  1. Пошук осягнення

Мирослав Лазарук у своєму творі („Чорторийські марева-видіння”, роман у новелах, Чернівці, „Друк Арт”, 2019р., 207 с.) з очевидністю, зриться мені, прагне знайти та відкрити-відчинити для читальника, Продовжувати читання “Інтерпретації в інтер’єрі та екстер’єрі (імпресійно-літературне)”

Богдан Чепурко: «Хто запише пам’ять роду на гулких камінних скалах?..»

Надія Мориквас

Богдан Чепурко – вочевидь,  останній   національний романтик Шевченківської традиції і Шевченкової глибини. Це засвідчує і його нова книжка поезій «Дивина» (Тернопіль, 2019). Ключовими словами його творчості є Бог, небо і Україна, а ще кров. У нього це образи-символи, які  доростають до архетипів.  Висока трагічна нута від  усвідомлення марності людських поривань і пафос  незнищенності  всього сущого, які на диво звучать в унісон, і творять феномен його поезії. Продовжувати читання “Богдан Чепурко: «Хто запише пам’ять роду на гулких камінних скалах?..»”

Дебют

Анна Виногорська

Цей пізній поетичний дебют (Василь Глинчак. Роки і дні. 2019: Поезії. – Львів: «Сполом», 2019) відкриває нам ще одну грань багато обдарованої творчої натури відомого українського журналіста, багаторічного редактора літературно-драматичних передач Львівського телебачення, культуролога, мистецтвознавця, популяризатора національної культури, автора численних документальних фільмів[1] Василя Глинчака. Без сумніву, йому притаманне тяжіння до універсалізму. І якби не тотальна й водночас спокусливо-захоплива влада  тележурналістики, під яку свого часу потрапив випускник факультету журналістики Львівського університету,  то мали б ми ще й унікального поета, й цікавого художника. Продовжувати читання “Дебют”

«Вересові меди» Надії Гуменюк

Віктор Палинький

  1. Спонтанне при початку

…Одразу, з самого початку читання цієї книжки, впадає в око добірно-природна авторська та виразно індивідуалізована мова героїв. І це настільки очевидно вирізняє роман Надії Гуменюк «Вересові меди» («Клуб сімейного дозвілля», Харків, 2019, 320 с.), що, власне, хочеться сказати про це вже не зволікаючи. А ще письменниця володіє здатністю дуже щільно вибудовувати свою романність, коштовним роблячи кожне слово і, водночас, інтуїтивно позбуваючись зайвини та сумнівних викрутасів у своєму літературному промовлянні… «Після трьох діб паркої червневої мокви на небі нарешті чисто сяйнуло… Продовжувати читання “«Вересові меди» Надії Гуменюк”

Дзеркало сцени – свічадо душі

Віктор Палинський

І. Безконеччя інтерпретацій сірого

…Книжкова палітурка сірого кольору майже завжди неоднозначно сприймається мною. Подеколи, навіть спонукає до застережень, а то й до стопових інтелектуально-естетичних позицій. Одначе, – не на цей раз!.. Власне, саме згаданий колір за певних обставин, як, втім, і будь-який інший – бездонний у своїй глибинній барвності, а звідси, – зрозуміло, й можливостями, припускаю, безконечних інтерпретацій та різнопланових відкриттів. Продовжувати читання “Дзеркало сцени – свічадо душі”