Пошук

РІЧ

тексти і візії

Категорії

Рецензії

Прозирання крізь час

Боба-Диґа Божена. Завтра сьогодні вчора : поезії; пер. з польської. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2017.

Ярослав Поліщук

Це третя книжка Божени Боби-Диґи в українському перекладі. На цей раз – вибране, тобто певний підсумок попередньо написаного й виданого. Раніше її вірші виходили в перекладах Олеся Гордона, Євгена Барана, Катерини Девдери. Сама авторка не раз бувала в нашій країні й охоче виступала з презентаціями своєї творчості – у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Вінниці. Нещодавно вона відвідала Київ, а також була гостею Міжнародного Шевченківського фестивалю, що проходив цьогоріч у травні на Сході країни, у Луганській області. Знайомство поетки з Україною продовжується. Continue reading “Прозирання крізь час”

Advertisements

ПОВЕРТАТИСЯ ЗАВЖДИ: поетичні рефлексії Михайла Барабаша

Михайло Барабаш. На другій авеню, поетичні рефлексії. – Львів: «Апріорі», 2016. – 103 с.

Віктор Палинський

1. Роздум на початку. Художник

Уява – єдиний спосіб боротьби з реальністю, такою жорсткою, а нерідко й жорстокою. Це зовсім не уникання дійсності. Це – життя художника, мандрівця світами; своєрідна «гра в бісер», як у Германа Гессе. Ніби шукаємо в сновидіннях неймовірно забуту давню домівку, відгадуємо шлях, що його чомусь не запам’ятали; трапляється, довго, мов сліпці, блукаємо у темряві, аби таки намацати найнепомітніший путівець і неквапом просуватися далі. Тут слід дослуха́тися душі. Душа і творчість – єдине, що по-справжньому належить людині. І не збочити. Не зупинитись. Не злякатися. Continue reading “ПОВЕРТАТИСЯ ЗАВЖДИ: поетичні рефлексії Михайла Барабаша”

«Щоденник болю і тривоги» Ольги Яворської

Надія Мориквас

З кінця 90‑х в українській літературі почався справжній бум сповідальної, зокрема щоденникової, прози. Люди вивільнилися, запрагли виговоритися. Знаю про це з власного досвіду – з відгуків на мій щоденник лірично-іронічної прози «Спокуса вічністю» (1998, 1999). На початку 2000‑х виступив Петро Сорока зі своїми денниками, прикметними споглядальними рефлексіями і філософськими роздумами автора. Згодом глобальна «мобілізація» (маю на увазі мобільний зв’язок) і соцмережі цей процес трохи стримали. А тепер – вже новітня історія прикликала до життя нових «хронікерів». Continue reading “«Щоденник болю і тривоги» Ольги Яворської”

БОГДАН МЕЛЬНИЧУК: дорогою життя

Остання дорога: Роман. Богдан Мельничук. – Тернопіль: видавництво «Крок», 2016. – 173 с.

Віктор Палинський

1. Це така книжка

Гадається, що створити подібний роман спроможний письмак, який здавна вже осягнув, наскільки це можливо, себе; вивірив свої прийдешні тексти, напевне, й здолав межу відчаю, загартувавшись у цьому вогневирі та заклавшись від просторікувань і базікань. Тут, я застановився, міркуючи, що збиваюся на дещо пафосний штиб. Втім, правдивість кожного слова все ж скерувала в русло злагоди зі собою й дозволила провадити далі…
Continue reading “БОГДАН МЕЛЬНИЧУК: дорогою життя”

ЧАС ПІЗНАВАТИ. Розмисел про небуденну книжку

Богдан Смоляк

Пізнай самого себе – і пізнаєш увесь світ.

Але чи збережеш при тому належну об’єктивність суджень, чи не спробуєш накинути комусь власний, завше ближчий суб’єктивізм? І чи не мудріше чинить той, хто, не відкидаючи золотої поради старожитніх (див. вище), водночас приглядається до себе у дзеркалі іншого-ближнього? Десь, гадаю, на півдорозі між тим і тим – пізнанням себе і пізнанням свого візаві – лежить терен, сказати б, власної достовірності, якою, зрештою, завжди переймаємося. Свідомо чи несамохіть. Бо що ж тоді наш неослабний інтерес до життя видатних і пересічних землян усіх часів, як не щойно описана мною метода самопізнання в дії? Continue reading “ЧАС ПІЗНАВАТИ. Розмисел про небуденну книжку”

АНДРІЙ ЛЮБКА: «Карбід», або Бандитська корпорація, легалізована суспільством (2015, Meridian Czernowitz)

Олександр Тарасенко

У порівнянні з іншими творами автора «Карбід» – найоб’ємніший твір, причому йдеться не про його обсяг, а про створення й опис цілого світу, «у якому з восьми головних героїв, шестеро – злочинці» (А. Любка). А примарний (Вед)Медів не є таким уже містичним, яким видається на початку твору.
Передусім варто зауважити, що роман є авантюрним, і то не в розумінні «пригодницький», а – «ризикований», глобальний у своєму задумі, причому настільки, що розмах сягає розміру цілої країни (!), як, власне, й амбіції автора. Continue reading “АНДРІЙ ЛЮБКА: «Карбід», або Бандитська корпорація, легалізована суспільством (2015, Meridian Czernowitz)”

ВОЛОДИМИР РАДОВСЬКИЙ, МАСТАК ДОБИРАТИ „КЛЮЧІ” („Битва на Цецорі” та ін.)

Віктор Палинський

…Він якось так дивно з’явився в українській документальній прозі, ніби був там завжди. І з кожною наступною книжкою утверджувався в репутації одного з найдоскіпливіших дослідників-есеїстів історичних загадок та недомовленостей. І я з часом все більше помічав, Володимир Радовський намагається скерувати свої авторські повістування в русло суворої правдивості та очевидної історичної точності; який він делікатний в стосунку до кожної конкретної історичної долі; а словов’язь його виразної простої стилістики дає майже фізичне відчуття прагнення довершеності форми та вичерпності змісту. Continue reading “ВОЛОДИМИР РАДОВСЬКИЙ, МАСТАК ДОБИРАТИ „КЛЮЧІ” („Битва на Цецорі” та ін.)”

АПОЛОГІЯ «ДОБРОЇ ЛЮДИНИ» (Рефлексія родинної історії у щоденниках Юрія Луцького)

Ярослав Поліщук

Щоденник – винятковий за своїми якостями літературний документ. Його завданням є, власне кажучи, впровадити читача в таємниці авторського світогляду та світорозуміння. Проте це завдання може бути реалізоване по-різному, а розвинена та врозмаїчена поетика діарію ХХ століття нерідко спонукає нестак до відкриття таємниць, як, навпаки, до їх завуальовування та заклинання. Continue reading “АПОЛОГІЯ «ДОБРОЇ ЛЮДИНИ» (Рефлексія родинної історії у щоденниках Юрія Луцького)”

ЩО ТАКЕ УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО (за сторінками книги Валентини Соболь)

Соболь В. Українське бароко. Тексти і контексти. – Варшава:
Видавництво Варшавського університету, 2015. – 382 с.

Леонід Ушкалов

Я вже давно, щонайменше років із двадцять, досить уважно слідкую за науковою творчістю Валентини Соболь. І книга, про яку хочу сказати кілька слів, видається мені чи не найкращим з усього, що належить перу шановної Авторки, свого роду підсумком усього того, що було зроблено нею за чверть століття вивчення історико-літературної проблематики, в осередді якої перебуває українське літературне бароко. Continue reading “ЩО ТАКЕ УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО (за сторінками книги Валентини Соболь)”

МІЖ ГРОЮ І БИТВОЮ (кілька думок і рефлексій з приводу книжки лірики Ігоря Павлюка)

Віктор Палинський

1. Насампочатку було…

…Люблю, коли книжка має викладену певну свою кололітературну історію. Не конче інтригуючу. Головне – щиру, з відкритим контекстом, як довірою до випробуваного читальника. Це явно додає колориту виданню. Саме так є у збірникові поезій Ігоря Павлюка «Гра і битва», 2014р., НК Богдан, Тернопіль, 207 с. Continue reading “МІЖ ГРОЮ І БИТВОЮ (кілька думок і рефлексій з приводу книжки лірики Ігоря Павлюка)”

ОСТАННЯ ЗБІРКА ВІСЛАВИ ШИМБОРСЬКОЇ

Ярослав Поліщук

Власне рік, як відійшла у кращі світи видатна польська поетка й класик світової поезії ХХ століття Віслава Шимборська. Про міру її таланту все менше сперечаються, оскільки книги цієї авторки почитні в цілому світі, а її творче новаторство надихає багатьох поетів молодших поколінь – як у Польщі, так і далеко за її межами. Про загадку популярності Шимборської пишуть солідні томи. У чому ж вона? Мабуть, у виробленні такого універсального письма, яке надавалося б до перекладу. Шимборська старанно продумувала кожен свій образ, а загалом в її поезії, попри цілком природну речову конкретику, завжди присутній дух високого узагальнення, синтезу, есенціональності, що промовляє до людини взагалі, незалежно від раси, національності, віросповідання, культурної приналежності. Continue reading “ОСТАННЯ ЗБІРКА ВІСЛАВИ ШИМБОРСЬКОЇ”

Життя – це любовний роман, або й кілька

Надія Мориквас

Євген Нахлік, Оксана Нахлік. Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Ніколаєвою: Біографічно-культурологічне дослідження; З додатком невідомого листування / Монографічна розвідка Є. К. Нахліка; Упорядкування, текстологічне підготування листів та коментарі Є. К. Нахліка й О. М. Нахлік; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 2009. – 319 с., іл. – Серія «Літературознавчі студії». Вип. 13. Continue reading “Життя – це любовний роман, або й кілька”

ТЕМРЯВА ПІД ЛІХТАРЕМ

Ярослав Поліщук

Марко Павлишин. Ольга Кобилянська: Прочитання. – Харків: Акта, 2008. – 360 с.

Утеча від стереотипу

Про Ольгу Кобилянську в нас писано-переписано!.. Спершу, ще за життя, нею захоплювалися модерністи (знаю, що точніше було б писати: її творами захоплювалися, але в цьому разі свідомо вдаюся до двозначного формулювання). Потім підняли на щит комуністичної пропаганди радянські літератори, педалюючи соціально-класову проблематику, що порушувалася в її творах (а хто з великих талантів не торкався такої проблематики й не критикував суспільних відносин?). Урешті, на зорі вкраїнської Незалежності за тему міцно вхопилися феміністки й, нервово жестикулюючи, заговорили про рафіновану стать у прозі Кобилянської, про її жіночу меланхолію-депресію або й, у крайнощах, про лесбійські схильності. Словом, якщо вже з’явилася потреба знайти український відповідник Вірджинії Вулф чи Сильвії Платт, то ось, маєте – Кобилянська! Continue reading “ТЕМРЯВА ПІД ЛІХТАРЕМ”

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Up ↑