Починати з того, чим є поезія, не випадає. Дарма що кожен з тих, хто відчуває причетність до віршованого слова, таки ставить перед собою це непросте питання, навіть якщо не формулює його публічно. Так само утертою істиною виглядатиме твердження, що форма поезії залежить від часу й місця її творення. А проте не перестаєш дивуватися, наскільки різні смисли може видобувати поетичне слово, що належить перу різних авторів, які близькі одне одному за місцем проживання, та й за поколіннєвою ознакою. Продовжувати читання “Поезія по-донецьки”
10 серпня 2017 року у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва (пл. Ринок, 9) відбулася презентація нового роману Надії Мориквас «Винова гора» (“Видавництво Старого Лева”, 2017). Про соковите, а водночас просте письмо роману, про життєві теми та невигаданих героїв, серед яких не лише люди, а й місця в околицях Виногорів, містечка, так подібного до Винник, що біля Львова, з авторкою розмовляла модераторка зустрічі, письменниця Оксана Думанська, а також присутні гості.
Пропонуємо послухати запис презентації:
Продовжувати читання “Презентація роману Надії Мориквас “Винова гора””
З кінця 90‑х в українській літературі почався справжній бум сповідальної, зокрема щоденникової, прози. Люди вивільнилися, запрагли виговоритися. Знаю про це з власного досвіду – з відгуків на мій щоденник лірично-іронічної прози «Спокуса вічністю» (1998, 1999). На початку 2000‑х виступив Петро Сорока зі своїми денниками, прикметними споглядальними рефлексіями і філософськими роздумами автора. Згодом глобальна «мобілізація» (маю на увазі мобільний зв’язок) і соцмережі цей процес трохи стримали. А тепер – вже новітня історія прикликала до життя нових «хронікерів». Продовжувати читання “«Щоденник болю і тривоги» Ольги Яворської”
…Він якось так дивно з’явився в українській документальній прозі, ніби був там завжди. І з кожною наступною книжкою утверджувався в репутації одного з найдоскіпливіших дослідників-есеїстів історичних загадок та недомовленостей. І я з часом все більше помічав, Володимир Радовський намагається скерувати свої авторські повістування в русло суворої правдивості та очевидної історичної точності; який він делікатний в стосунку до кожної конкретної історичної долі; а словов’язь його виразної простої стилістики дає майже фізичне відчуття прагнення довершеності форми та вичерпності змісту. Продовжувати читання “ВОЛОДИМИР РАДОВСЬКИЙ, МАСТАК ДОБИРАТИ „КЛЮЧІ” („Битва на Цецорі” та ін.)”
Марія Габлевич. Світло Шекспірового храму: Статті. Переклади. – Дрогобич: КОЛО, 2016.
Марія Габлевич, відома шекспірознавиця і перекладачка, презентувала книгу аналітичних текстів – як власних, так перекладених нею з англійської, 26 березня в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Продовжувати читання “СВІТЛО ШЕКСПІРОВОГО ХРАМУ”
STUDIA POLSKO-UKRAIŃSKIE
2–2015
До числа нових паростків вільної науки можна сміливо віднести випуск збірника «Польсько-українські студії» (UNIWERSYTET WARSZAWSKI. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Eksperymentalne Laboratorium Literaturoznawcze). Перший том вийшов 2014 року. В очікуванні третього випуску серії варто звернути увагу на наукові розвідки попереднього тому, який репрезентує проблеми літературознавчого, філософського та історичного спрямування. Продовжувати читання “В АСПЕКТІ «ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ»”
На польському інтелектуальному ринку з’явилася непересічна книжкова новинка, яка, віримо, відкриє глибші розуміння українського красного письма у польському суспільстві. Мова – про книгу відомого вченого-літературознавця Ярослава Поліщука «Ukraińskie rozstaje» («Українські роздоріжжя»), яка цього року вийшла в Білостоці в рамках наукової видавничої серії «Переломи / Пограниччя». Продовжувати читання “Про українську літературу – полякам”
Галина Пагутяк у новому романі «Магнат» (Київ: АБА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014) – можливо, найцікавішої своєї книжки, залишається вірною інтересу до епохи пізнього Відродження і до містичного місцин Прикарпаття. Продовжувати читання “ШЛЯХЕТНЕ СЕРЦЕ”
«Фрагменти із сувою мойр» Валерія Шевчука (Київ: Либідь, 2014), трилогія або «клаптиковий роман», за визначенням автора, – значне явище в прозі минулого року. Настільки значне, що критики й літературознавці тільки на підступах до нього. У короткому огляді можна хіба-що констатувати, що сюжети усіх трьох частин (що є окремими романами) – «Кросворд» , «Театр прози» і «Милий кохання тягар» – снують різні людські долі, які взаємно переплітаються у містично- химерний спосіб, бо усі вони (як і наші з вами) перебувають у системі сфер (світ – це система сфер). І ще тут є багато любові. Продовжувати читання “ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК. Театр прози”
Борис Гуменюк привіз свої “Вірші з війни» буквально. Що змінилося з того часу, як він рік тому приїхав на 21 форум видавців у Львові з першим накладом, у військовому однострої і при регаліях заступника командира Добровольчого батальйону ОУН? Ще довго в донецьких степах «ревли гармати», а в нашу мову ввійшли неологізми – гради, блокпости і шини, тому так актуально звучать Сергієві вірші. Продовжувати читання “БОРИС ГУМЕНЮК. Вірші з війни”
Напередодні книжкового форуму «Річ» провела невелике опитування серед своїх авторів, щоби дізнатися про їхні читацькі пріоритети. Насамперед – у масиві того, що було видано за останніх два-три роки львів’янами (і не тільки ними, бо дехто з опитуваних вийшов за ці рамці). Це слугуватиме й додатковим орієнтиром на XXII форумі книговидавців. Продовжувати читання “ЩО ПРОЧИТАНО?”
Навмисне не читала численних відгуків у соціальних мережах, що посипалися на книжку Сергія Осоки «Небесна падалиця» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2015), щоби не замулити власного враження. Поезію треба переживати наодинці. Але все ж – скільки душ вона зачепила !.. Отже, поринаєш у неї, як у плесо – ця вода глибока, ба вічна. Це коловорот життя, де в одному вірші: Продовжувати читання “У ПОЛОНІ ПОВЕНІ”
Цікавим звітом діяльності вишів у новітній час є видання наукових збірників. Вони зазвичай є плодом діяльності створених там наукових центрів, експериментальних лабораторій. Вагомими здобутками у цьому плані є видання Центру шевченкознавчих досліджень у Черкаському національному університеті (кер.–проф. В.Т.Поліщук), Центру огієнкознавства в Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (кер.–проф. Є.І.Сохацька), Науково-дослідного інституту імені Лесі України у Східноєвропейському університеті (колишньому Волинському університеті імені Лесі Українки) та ін. Продовжувати читання “ПЕРША ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ЛАСТІВКА З ВАРШАВИ”
Shakespeare’s Sonnets. Шекспірові сонети. Переклад з англійської Наталії Бутук. Редактор Марія Габлевич. – Дрогобич: Коло, 2011.
Визначною, хоч і не вельми помітною подією 2011-го «книжкового» року стала поява нової книжки «Шекспірових сонетів» у перекладі Наталі Бутук під редакцією Марії Габлевич. Продовжувати читання “ЦЕЙ ВІЧНО АКТУАЛЬНИЙ ШЕКСПІР”
