Інтелектуальний чин Марії Габлевич

Надія Мориквас

Відома шекспірознавиця і перекладачка Марія Габлевич презентує нову книгу аналітичних статей і перекладів – «Світло і Сутінь Шекспірового храму» (Львів, Видавництво Terra Incognita,  2019. – 544 с. з іл.). Ця книга стала продовженням  такого ж фундаментального дослідження авторки  «Світло Шекспірового храму», яке побачило світ 2016 року.

Продовжувати читання “Інтелектуальний чин Марії Габлевич”

Спонука до книжки «Люди свого часу» (Львів: Апріорі». 2019)

Надія Мориквас

Гріх не спробувати записати час; тим паче, що ти є його учасницею, його породженням, вхожою до тих людських лакун-середовищ, які вигадлива доля утворює на шляху кожного:  то як подарунок, то як пастку, поки виборсуєшся з якої – мужнієш і стаєш на ноги. Продовжувати читання “Спонука до книжки «Люди свого часу» (Львів: Апріорі». 2019)”

АНДРІЙ ЛЮБКА: «Карбід», або Бандитська корпорація, легалізована суспільством (2015, Meridian Czernowitz)

Олександр Тарасенко

У порівнянні з іншими творами автора «Карбід» – найоб’ємніший твір, причому йдеться не про його обсяг, а про створення й опис цілого світу, «у якому з восьми головних героїв, шестеро – злочинці» (А. Любка). А примарний (Вед)Медів не є таким уже містичним, яким видається на початку твору.
Передусім варто зауважити, що роман є авантюрним, і то не в розумінні «пригодницький», а – «ризикований», глобальний у своєму задумі, причому настільки, що розмах сягає розміру цілої країни (!), як, власне, й амбіції автора. Продовжувати читання “АНДРІЙ ЛЮБКА: «Карбід», або Бандитська корпорація, легалізована суспільством (2015, Meridian Czernowitz)”

СВІТЛО ШЕКСПІРОВОГО ХРАМУ

Оглядач

Марія Габлевич. Світло Шекспірового храму: Статті. Переклади. – Дрогобич: КОЛО, 2016.

Марія Габлевич, відома шекспірознавиця і перекладачка, презентувала книгу аналітичних текстів – як власних, так перекладених нею з англійської, 26 березня в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Продовжувати читання “СВІТЛО ШЕКСПІРОВОГО ХРАМУ”

НЕОПАЛИМЕ. Перечитуючи «Марусю Чурай» Ліни Костенко

Надія Мориквас

Ліна Костенко родом з тої напівзатопленої української Атландити, яка виринає з дніпрової води останньою козацькою церквою неподалік Ржищева, де вона народилася. З тієї церкви ще можна зчитати історію. Як і зі спалених в огні 1658 року книг Полтавського магістрату, з яких поетеса зчитала життя Марусі Чурай. Цей рік знаковий в українській історії. Він означив не тільки знищення Полтави військами Івана Виговського як центру антигетьманського повстання, яке очолив полтавський полковник Мартин Пушкар, але й – першу з українсько-російських воєн, що тривають з перервами по нинішній час, і початок Руїни. Продовжувати читання “НЕОПАЛИМЕ. Перечитуючи «Марусю Чурай» Ліни Костенко”

В АСПЕКТІ «ПОЛЬСЬКО­-УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ»

Оглядач

STUDIA POLSKO-UKRAIŃSKIE
2–2015

До числа нових паростків вільної науки можна сміливо віднести випуск збірника «Польсько-українські студії»  (UNIWERSYTET WARSZAWSKI. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Eksperymentalne Laboratorium Literaturoznawcze). Перший том вийшов 2014 року. В очікуванні третього випуску серії варто звернути увагу на наукові розвідки попереднього тому, який репрезентує проблеми літературоз­навчого, філософського та історичного спрямування. Продовжувати читання “В АСПЕКТІ «ПОЛЬСЬКО­-УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ»”

ЯРОСЛАВ ПОЛІЩУК: «Побачити себе у дзеркалі європейської культури – мета, яку ставили собі найамбітніші таланти нашої землі»

Ім’я Ярослава Поліщука (літературознавця, доктора філології, професора) добре відоме тій особливій категорії шанувальників красного письма, які читають не тільки тексти, але й про тексти. Адже праці вченого творять особливий дискурс – новітнє прочитання наших класиків та сучасників. А сам автор – активний учасник літературного процесу. Цьому сприяє не тільки застосування ним найновіших наукових методик, потужний контекст, але й жвава манера викладу, прозорість думки та аргументів, що робить праці вченого та есеїста привабливими для широкого кола читачів. Бо, зрештою, це високоякісна есеїстика. Такі прикмети характеризують і найновішу книгу Ярослава Поліщука – «Ukraińskie rozstaje» («Українські роздоріжжя»), яка цього року вийшла в Білостоці в рамках наукової видавничої серії «Переломи / Пограниччя». Продовжувати читання “ЯРОСЛАВ ПОЛІЩУК: «Побачити себе у дзеркалі європейської культури – мета, яку ставили собі найамбітніші таланти нашої землі»”

ЦЕЙ ВІЧНО АКТУАЛЬНИЙ ШЕКСПІР

Оглядач

Shakespeare’s Sonnets. Шекспірові сонети. Переклад з англійської Наталії Бутук. Редактор Марія Габлевич. – Дрогобич: Коло, 2011.

Визначною, хоч і не вельми помітною подією 2011-го «книжкового» року стала поява нової книжки «Шекспірових сонетів» у перекладі Наталі Бутук під редакцією Марії Габлевич. Продовжувати читання “ЦЕЙ ВІЧНО АКТУАЛЬНИЙ ШЕКСПІР”