Сиві солов’ї Петра Остап’юка, або Час неголосної поезії

Поезія Петра Остап’юка, ще одного земляка з любого серцю Тернопілля, не вимагає жодних преамбул, бо покликала мене саме тоді, коли я її потребувала – такої правдивої й неголосної. Без надриву й без пафосу (не обов’язково «ложного»), бо щось мусить звучати своїм голосом… Продовжувати читання Сиві солов’ї Петра Остап’юка, або Час неголосної поезії

Проща

«… Над Львовом шугали палкі зливи, як очищення. Папа Римський Іван Павло ІІ благословив цілий іподром людей небесною водою. Моя дитина повернулася вночі з Сихова замурзана і щаслива. «Мамо, Папа співав»… Не було світліших днів, ніж ті, коли Папа був у Львові».  Сторінками книжки Надії Мориквас «Літоописання», яка готується у видавнитві «Апріорі».

Продовжувати читання “Проща”

Три любові Оксани Смереки-Малик

Надія Мориквас

Це завжди стається непомітно, коли якась із струн твоєї душі раптом зазвучить голосніше і ти з усією пристрастю віддаєшся новому захопленню – ба справі всього життя. Звісно, не новому і не раптом…

Словами гагілками
випишу
Великодньої любові
писанку…

Продовжувати читання “Три любові Оксани Смереки-Малик”

Цей лагідний світ Юрія Коваля…

Ніколи раніше не відважувалася поставити це запитання: чи не шкодуєте, ви, пане Юрію, що проміняли свою літературну творчість на редакторську? Та й нині, певно, не відважуся… Бо нинішній день Юрія Коваля – це доля журналу «Дзвін», чи не останнього товстого українського журналу. Продовжувати читання Цей лагідний світ Юрія Коваля…

Валерій Ілля – оборонець роду, або Колядка за Україну

Ця зустріч-розмова рокована бути короткою й лаконічною. Утім вона й не вимагала багато слів, бо все одно їх би не вистачило, щоб відбити цього яскравого чоловіка, його правду, яку він захищав од світу – для світу. Цей запис – трохи ширший від того, що увійшов до книжки (Надія Мориквас «Люди свого часу» («Апріорі», 2019). Насамперед тут подано повний текст його знаменної (принаймні для мене та читачів нашого журналу) Колядки за Україну Продовжувати читання Валерій Ілля – оборонець роду, або Колядка за Україну

Концепція людини за Володимиром Овсійчуком (1924–2016)

Найбільше, що вражає в долі цього знаного, тепер уже світлої пам’яті, чоловіка, це те, що він двічі мав померти голодною смертю – 1933-го  і 1947-го.  Але Боже провидіння зберегло його задля творчої праці і мистецької місії тут, на білому світі. Ця розмова з ним, записана  2002 року, напрочуд «нинішня» і надзвичайно чесна. Сторінками книжки Надії Мориквас «Люди свого часу» («Апріорі», 2019).

Продовжувати читання “Концепція людини за Володимиром Овсійчуком (1924–2016)”

Українська Реконкіста Ніли Зборовської

У День Незалежності ми всі – хто знав і любив цю натхненну жінку  – згадуємо її. Ніла Зборовська пішла у засвіти саме такого дня – 24 серпня (1911). Вона прагнула Незалежності усім серцем. Вона мала свої думки, свої слова про «помаранчеву» революцію,  Перший майдан 21 століття, і свої ілюзії, але найбільше – віри. Про це – наша тодішня розмова, записана в грудні 2004 року. Сторінками книжки Надії Мориквас «Люди свого часу» («Апріорі», 2019).

Продовжувати читання “Українська Реконкіста Ніли Зборовської”

Ігор Калинець: Поет на білій дорозі

Ми всі ще тільки на підступах до осмислення поетичної метафори світу Ігора Калинця. А без цього знання неможливо буде жити завтра. Сторінками книжки Надії Мориквас «Люди свого часу» («Апріорі», 2019).

Продовжувати читання “Ігор Калинець: Поет на білій дорозі”

Проходи по Львові Ігора Мельника

Сьогодні день народження Ігора Мельника (1952–2017), одного з творців української Незалежності, який вписав кілька власних сторінок до історії нашого поступу на межі тисячоліть. Насамперед як львовознавець, журналіст і редактор, і просто креативний чоловік. Сторінками книжки Надії Мориквас « Люди свого часу» («Апріорі», 2019).

Продовжувати читання “Проходи по Львові Ігора Мельника”

ВІСТЬ Павла ФЕДЮКА

7 липня, на Купала, народився один з  найталановитіших українських новелістів кінця 20 століття – Павло Федюк (1948–2007). Досі він не здобувся на належну увагу літературознавців, зате  справив неперебутний вплив на тих хто його читав. Сторінками книжки Надії Мориквас «Люди свого часу» («Апріорі», 2019).

Продовжувати читання “ВІСТЬ Павла ФЕДЮКА”

Львівські сентименти Юрка Покальчука

В кінці 90-х були всі підстави для розвитку  повноцінного літературного процесу та української національної культури. Сторінками книжки Надії Мориквас «Люди свого часу» («Апріорі», 2019).

Люди свого часу - Надія Мориквас Продовжувати читання “Львівські сентименти Юрка Покальчука”

Наміри й виміри. Проект Надії Мориквас

Надія Мориквас

Крок перший.
Люди свого часу

Незважаючи на  кінець її світу, що періодично настає впродовж людської історії, людина залишається однаковою.  Змінюється тільки її так би мовити суспільно-культурний антураж, моделі поведінки, система цінностей. Продовжувати читання “Наміри й виміри. Проект Надії Мориквас”