Анна Золотнюк
Найприємніше в мандрівках — спогади про них.
Це дражливе відчуття, коли переживання переповнюють самі себе та живуть власним життям.
Але яка логіка того, що згадка про одні точки меланхолійно вивітрюється, тоншає, зникає. І чому є місця, в котрі хочеться нав’язливо повертатись, так, ніби загубив щось.
Продовжувати читання “Простір пригадування “
Анна Золотнюк
На цвинтарях я шукаю гОлови.
Бо навіть відділені від тіла, вони не втрачають велемовності, а либонь, стають ще промовистішими. Зрештою, декапітація звучить солодко.
О, лобото-mia. Продовжувати читання “Камінний біль”
Як друковане видання мистецького спрямування виходив у Львові у 2000–2008 рр. З 2009 року часопис існує лише в електронному варіанті. Журнал виходить всупереч українським реаліям, а не завдяки їм. Він залишається незалежним виданням, тобто без фінансової підтримки і авторитетних опікунів. Це не голий ентузіазм. Це потреба наших авторів висловитися, творити спільний контекст своїх пошуків. «Річ» увиразнює своє обличчя, віддаючи пріоритет літературі, проте – в її суспільно-культурних контекстах. На перший погляд, це лише заявка про наміри, бо починаємо в новому форматі, з чистого аркуша. Проте, завершивши формування свого архіву, оприлюднимо напрацювання попередніх років. Бо річ – в одному із своїх смислів, … Продовжувати читання РІЧ тексти й візії