ШЛЯХЕТНЕ СЕРЦЕ

Оглядач

Галина Пагутяк у новому романі «Магнат» (Київ: АБА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014) – можливо, найцікавішої своєї книжки, залишається вірною інтересу до епохи пізнього Відродження і до містичного місцин Прикарпаття. Цього разу, повертаючись до історії Добромиля, вона оприявлює образ Яна Щасного Гербурта, унікальної постаті початку 17 століття. Магнат-дисидент, поет, видавець, людина Відродження з енциклопедичними знаннями, він був поодиноким у своєму середовищі, хто заступався за автохтонне населення Руського воєводства, виступав проти полонізації й окатоличення русинів. Проте це не історія його життя (хоча в авторських коментарях, якими щедро наповнений текст, є досить про це), а радше його смерті.

Несподівано для читача письменниця зосереджує нашу увагу на іншому персонажі. Це збіднілий волинський шляхтич Северин Никловський, що волею обставин прибився до добромильського двору і став останнім співбесідником Гербурта. Саме його обрали живою парсуною на похоронах: в одязі Гербурта йти за його труною (згідно з давнім шляхетським жалобним звичаєм). А перед тим мала схвалити цей вибір вдова Гербурта. Вона принесла йому перстень свого покійного чоловіка. Чи треба казати, що він сів як влитий на палець Северина Никловського?! «Де я думав, що мені підійде магнатський перстень, а таки підійшов». А відтак прощаючись, ясновельможна впустила білу хустину… «Впустила для мене, давши тим самим знак, що не вважає мене бовваном, вбраним в одежу її покійного чоловіка, а живою людиною, достойною носити перстень Гербурта… Я думаю тому, що прикро їй було б позичати перстень будь-кому, зовсім уже нерівні собі».

Це кульмінація еволюції образу Северина Никловського.

Відтак Северин ніби переживає смерть через Гербурта і врешті-решт примирюється зі своєю власною непростою долею. Це його дорога до себе, до прийняття світу, коли позбавляєшся вічного страху перед невідомим. Ці стани найближчі до розуміння власної значимості і свого призначення як людини. Таким чином наповнюється саме поняття магнат, яке означає тут не стан,а дещо інше, напевне, шляхетне серце.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s