30.09 – 1.10.2015
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ

Відділ української літератури спільно з Радою молодих учених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на дводенний науковий семінар, який відбудеться 30 вересня і 1 жовтня. Прелєґентка – доктор Катажина Ґліняновіч, дослідниця української галицької прози, асистентка кафедри україністики Інституту східнослов’янської філології Яґеллонського університету (м. Краків, Польща).

Ось тут можна прочитати інформацію про доробок науковиці:
www.ifw.filg.uj.edu.pl
wuj.pl

Перший семінар відбудеться у середу, 30 вересня 2015 року у кімнаті 501 на Козельницькій, 4, розпочнеться о15:30.

Тема та анотація виступу:

Імагінарій польських жінок в українській літературі

Постать польки в українській і польській літературах – це два дисонансні образи. Польський кресовий дискурс породив фантазм ідеалізованої, одушевленої католички і патріотки, якому «відповів» український стереотип розбещеної польської інтригантки і гетери або спокусниці-красуні, спроможної збити на манівці почуття її коханця. Прелегентка пропонує проаналізувати еволюцію різних образів польки в українській літературі, починаючи від давньоруської розповіді Про преподобного Мойсея Угрина та завершуючи Перехресними стежками Івана Франка.

Другий семінар відбудеться наступного дня, у четвер, 1 жовтня 2015 року у тій же кімнаті 501 на Козельницькій, 4,і теж розпочнеться о 15:30.

Тема та анотація другого виступу:

Чорноброві та чорноземи. Про шляхетське колоніальне жадання України

Категорія колоніального жадання стосується сексуально означених репрезентацій, що символізують підкорення та закріплення влади над колонією та її мешканцями. У таких описах часто вдаються до маскулінних героїв-колонізаторів та фемінних постатей колонізованих автохтонів. Колоніальне жадання супроводжувало культуру польської шляхти в Україні, а його проекції посіли своє місце в польській літературі. Доповідачка, спираючись на постколоніальну та ґендерну теорії, порівняє твори Івана Франка (Основи суспільності, 1894; Великий шум, 1907) та польських письменників Каєтана Абґаровича (Немає метрики, 1894) й Станіслава Ґрудзінського (Півпанок, 1879), проаналізує мотив колоніального жадання в творах польських авторів та мотив сексуального використання українок польською шляхтою у повістях Франка. Цей другий мотив літературознавиця трактує як частину українського контрдискурсу, що мав завданням дискредитувати шляхетську колоніальну пристрасть в очах українських читачів.

Сподіваємося на плідну і цікаву дискусію. Якщо теми та анонсовані ідеї Катажини Ґліняновіч спровокували у Вас дискусійні думки, то тим більше просимо Вас долучитися до розмови з прелєґенткою та іншими учасниками семінару.

Advertisements